18 мам, завдяки підтримці яких море проблем перетворюється в маленьку калюжку

19

Мабуть, кожній дитині — і малюкові, і норовливому підлітку-важливо відчувати, що мама любить його будь-яким. Така підтримка дає не тільки відчуття безпеки, але і ніби дарує крила — свободу діяти, творити, мріяти. І в цей момент абсолютно не має значення, скільки “малюкові” років: 5, 15 або 50.

Ми в adme.ru впевнені, що мам, які готові підтримати своїх дітей в будь-якій ситуації, в цьому світі більше, ніж злих або байдужих. Не всі можуть знайти в собі сили сказати синові чи доньці «я тебе люблю», але багато хто робить це через вчинки, які важливіше тисячі слів.

  • у моєї знайомої років 10 тому дочка ходила в дитячий сад. І одного разу вихователь викликала матір для “серйозної розмови”, мовляв, її дитятко розумово відстале і пора підібрати для неї фахівця. І знаєте, на якій підставі? дівчинка намалювала круглий дах біля будиночка на малюнку. Знайома, звичайно, розгубилася, засмутилася. Але вже вдома згадала, що якийсь час назад вони були в китаї і саме там бачили такі дахи. На наступний день вона прийшла в сад з сімейним альбомом і продемонструвала вихователю фотографії з круглими дахами будинків. До чого ця мікроісторія? до того, що завжди треба сумніватися в адекватності людей навколо, навіть якщо вони дипломовані фахівці. © glamourwitch / pikabu
  • коли вчилася в школі, на нападки вчителів один раз сказала:»чим більше впізнаю людей, тим більше подобаються собаки”. Викликали маму в школу, і мій класний керівник процитувала мій вислів, на що мама відповіла: «ми з дитинства вчимо її говорити тільки правду». © підслухано – тут говорять про тебе / vk
  • цього літа моя дочка вирішила, що вона буде кішкою, і внадилася облизувати п’яту. Чую, давні знайомі на дитячому майданчику записали мене в цокнуті, бо у відповідь на їх ” вона у тебе п’яту облизувала!”і жах в очах я спокійнісінько говорила, що я знаю, що дитина у мене кішка і що недобре заздрити, коли самі так вже не гнетеся. Власне, через пару тижнів без жодних скандалів і потрясінь гри в кішок скінчилися. © iratyshna / pikabu
  • у нас вдома якось зірвався кухонну шафу. Все, що там було, розбилося. У тому числі і набір чорних кухлів в горох (були такі, напевно, в кожній родині в срср). Мама на роботі, мені років 12 було. Я думала, вона страшно засмутиться через цих кухлів. Прибирала і мало не плакала. А мама така: “гуртки, які в горох? всі розбилися? ну нарешті! ніколи їх не любила!”досі посміхаюся, коли згадую. © катерина гусєва / facebook
  • йду в рейс на півроку. Перед від’їздом мама міцно обійняла і сказала, що я її маленький. Мій зріст – 185 см, важу 135 кг, більше її в 2 рази. Так це зворушливо… Обожнюю її. © підслухано – тут говорять про тебе / vk
  • мені було 20 років, коли я дізналася, що вагітна від одруженого чоловіка. Я прийшла від гінеколога, сіла поруч з інвалідним візком мами і, згораючи від сорому, все їй розповіла. Вона вислухала мене і заспокоїла: “хелен, не ти перша, хто народжує незаконнонароджену дитину, не ти остання. Я люблю тебе і буду любити твого малюка. А як інакше? це частина мене. Так що йди вмийся і повертайся, і ми пообідаємо. Тепер ти знаєш, що тобі треба їсти за двох». І вона стримала слово. Мама була прекрасною бабусею. © helen robare / quora
  • коли я пофарбувала волосся в чорний колір, в школу викликали маму. Педрада запитала, як вона дозволяє мені таке. Мама відповіла:» вона майбутня жінка«, у відповідь на що тітки закотили очі і видали:»зрозуміло, в кого вона така”. В цей же день ми забрали документи з цієї гімназії, а мене перевели в нормальну школу. © підслухано – тут говорять про тебе / vk
  • мама заступилася за мене, коли у мене були проблеми в шлюбі. Я двічі виходила заміж за чоловіків, які не дуже добре до мене ставилися, і обидва рази мама приходила на допомогу. Вона викликала на відверту розмову першого чоловіка, і я отримала достатньо інформації, щоб зрозуміти, що залишатися з ним мені не варто. Дізнавшись, що у мене проблеми і в другому шлюбі, вона приїхала з іншого міста, поговорила з моїм чоловіком, а потім взяла мене в саму чудову поїздку на свою малу батьківщину. Вона була прекрасною матір’ю, і я сумую за нею. © anne harwood / quora
  • у період моєї бунтарської юності, коли я була готом, мама пофарбувала мені волосся в яскраво-рожевий колір. Бабуся, побачивши це, трохи в непритомність не впала. А мама сказала їй: “перестань! це нікому не завдає шкоди, з часом фарба змиється, і взагалі я вважаю, що вона виглядає круто”. Вона завжди чинила так, щоб я знала, що я важлива для неї і вона мене любить. © ms_chokelycarmichael / reddit
  • моя мама працює медсестрою в середній школі, де навчаються діти з сімей з різними рівнями достатку. І щороку вона намагається допомогти якій-небудь дитині. Одного разу вона купила штани, сорочки, шкарпетки, 3 краватки і взуття для хлопчика, якому не в чому було піти на випускний вечір і танці. В інший рік сім’я дівчинки не могла дозволити собі оплатити щорічну поїздку до вашингтона, і моя мама зробила це таємно від усіх, крім батьків дівчинки. Вона ніколи не повідомляла всім, що зробила крутий вчинок. Я і так пишалася тим, що вона моя мама, але, коли дізналася про її добрі справи, це підняло мої почуття на абсолютно новий рівень. © marmar828 / reddit
  • одне з найяскравіших спогадів з дитинства — це те, як я захворіла на ангіну, а в той час пішов сніг. Мама бігала на вулицю і носила мені сніг в тарілці, а я ліпила сніговиків, поки старший не хворіє брат грав на вулиці. Обожнюю маму! © підслухано – тут говорять про тебе / vk
  • моя мама пережила чимало з того, про що нормальні люди тільки читають. У ній так багато всього, що заслуговує захоплення, але це важко висловити простими словами. Ну ось, наприклад, одного разу ми після пікніка опинилися на придорожній зупинці. Я запитав її, чому вона прибирає сміття, залишене іншими людьми. Мама сказала:»я завжди намагаюся, щоб місце після мене виглядало краще, ніж до”. І все, ніяких пояснень і виправдань. Просто вона так живе. Зараз мама в поважному віці, але все ще чинить так само. І я теж. © thereminista / reddit

© depositphotos.com

  • брат був дрібним, років 10, вечеряв картопляним пюре з котлетою. Довго там щось в тарілці шукав, колупався, копався, потім запитує у матері: «можна я в тарілку обличчям впаду, як у фільмах?”мама сказала щось на кшталт “так будь ласка”. Брат в пюре обличчям ткнувся, посидів кілька секунд, а потім встав і пішов вмиватися. Доїв все і сказав, що пюре трохи гарячим було. © fromtundra / pikabu
  • 2 дні тому я ночувала з мамою, і вона сказала те, що ледь не змусило мене розплакатися. Ми говорили про те, як бути розумною, і вона сказала: «ти розумна і дуже симпатична. У тебе є всі козирі, але тобі потрібно покладатися на свій розум, тому що люди будуть вважати тебе дурною через твою красу». Цей тиждень був дуже напруженим, але мамині слова дійсно допомогли мені трохи підбадьоритися. © eva ramirez / quora
  • якось влітку після сильної зливи у мене у дворі утворилася величезна калюжа (будинок свій, закрита територія). Прийшла подруга з маленькою донькою років 3. Моєму молодшому синові року 4 на той момент було. І ось вони ходять навколо цієї калюжі, на нас поглядають, руками воду пробують. А вода в ній шикарна-калюжа на сонці. Переглянулися ми з подругою і в один голос: “роздягайтеся до трусів!”боже, яке щастя було в очах цих дітей! вони і бігали по цій калюжі, і лежали, і плавали в ній…. А ми просто сиділи і милувалися цим свавіллям. Діти втомилися, були вимиті у ванні і з відмінним настроєм і апетитом з’їли свій обід. Щасливе дитинство… © валерія волкова / facebook
  • позавчора спостерігав таку сцену у величезному торговому центрі. Хлопчисько років 7 просто лежить зіркою на кахельній підлозі і дивиться в стелю, як в нічне небо. Його обступають люди, а він просто лежить. І мама стоїть і читає упаковку з кетчупом. І не лається. © britanskykot / pikabu
  • у 30 років я дізналася про те, що чоловік загуляв. Його не зупинили ні двоє дітей, ні 10 років спільного життя, ні плани на майбутнє. Поки я потопала в памперсах, развивашках і борщах, він возив свою ганнуся по ресторанах, а я знала і мовчала. Йти мені було нікуди: квартиру зняти не потягну, молодшій до садка ще рік. Зізнатися в тому, що я живу ось так, було соромно навіть кращій подрузі. Але одного разу я не витримала і поплакалася мамі. Я думала, вона скаже, що всі так живуть, треба потерпіти і все таке, але мама раптово видала: “значить, так: через 3 місяці я виходжу на пенсію, буду сидіти з онуками, а ти на роботу підеш. Переїжджаєте до мене завтра. У тебе все життя попереду, і її требаПрожити із задоволенням”. Минуло 5 років, я знову заміжня, люблю, кохана. Дякую за підтримку, мамо!
  • моя мама 30 років зі шкіри геть лізла, щоб забезпечити своїм чотирьом дітям краще життя. Вона возила нас в різні школи через все місто, щоб ми могли вчитися там, де хочемо. Мама їздила з нами на екскурсії, концерти, ігри та церемонії нагородження. При цьому їй ще вдавалося робити це все з посмішкою, зберігаючи позитивне ставлення до подій. Моя мама просто свята, і я її за це часто дякую. Але цього, звичайно, недостатньо, щоб відплатити їй за все, що вона для нас зробила. © mkestrada / reddit