Самі плоскі будинки світу.
У містобудуванні багатьох країн можна зустріти унікальні проекти багатоповерхових будинків з ефектом оптичних ілюзій. Хоч їх не так вже й багато, але будівлі з такої нетрадиційної плануванням одразу ж перетворюються на справжні міські визначні пам’ятки, які обростають неймовірними історіями та легендами. Адже дивлячись на такі шедеври, просто диву даешся, на чому ж ця абсолютно плоска махина тримається, але, як виявилося, секрет такого будівництва дуже простий.
Протягом декількох ведеться будівництво унікальних будинків.
Дуже багато версій та домислів викликають настільки неординарні споруди, які почали зводитися кілька століть тому. І чим старіший будинок, тим більш нереальне історії витають навколо нього, аж до участі нечистої сили у його створенні. Адже простим обивателям складно уявити, як така величезна будова може бути тригранної форми і багато десятиліть стояти, не падаючи, і що більше всього хвилює – як в ньому живуть люди. Історій маса і в кожному конкретному випадку свої легенди, але більшість зводиться до наступним причин:
Плоский будинок на Пресненському Валу в Москві (Росія).
На будівництво будинку не вистачало коштів, в результаті чого архітектори прийняли рішення будувати тільки три стіни, щоб вкластися в бюджет.
«Відьмин дім» у Воронцовському провулку Одеси має ширину вузького торця всього лише 1 метр (Україна).
Більшу частину матеріалів розікрали, і щоб закінчити будівництво, довелося урізати площа прямокутника по діагоналі. При погляді на фасад жодна людина не здогадається, що це тригранник.
Плоскі будинку Санкт-Петербурга (на набережній Мойки і Борової вулиці, Росія).
Щоб подивитися, чи впишеться фасад будівлі в загальну архітектурну картинку. Якщо так, то мешканцям дозволялося добудовувати будинок вглиб двору, кому як захочеться. Ну, а якщо ні, то півбудинку було знести набагато простіше і витрат менше.
Будинок-стіна в Одесі, збудований у 1937 році архітекторами Мінкусом і Шаповаленко (Україна).
Таким чином архітектори намагалися виділитися, адже як правило ці будинки ставали самими обговорюваними об’єктами міста, а значить і їх імена ставали дедалі популярнішим.
Флэтайрон-білдінг – найвідоміший хмарочос-стіна висотою 82 метри з шириною північного торця будинку всього лише 2 метри (Нью-Йорк, США).
Щоб не порушувати транспортну розв’язку і архітектуру вулиці або з-за географічних особливостей ділянки землі.
Ультрасучасний комплекс Gateway, який складається з двох 37-поверхових тонких хмарочосів (Сінгапур).
З-за високої вартості землі, тому ущільнювалися, як могли і проекти створювали згідно геометрії ділянки.
«Будинок-картонка» в Лондоні має західний торець лише 2,1 метра (Великобританія).
Останні дві версії ближче всього до істини, адже дійсно деякі будівлі були просто втиснуто вже після досить щільної забудови в наявний проліт між вулицями. Але і версія про увічнення імені архітекторів, які створили такого роду шедеври, теж має право на існування.
Екстремально вузькі будинки Амстердама, побудовані в XVII столітті (Нідерланди).
Вузькі купецькі будинки в Познані (Польща).
Також існувала цілком реальна причина, по якій будувалися нереально вузькі будинку, адже в деяких країнах або окремо взятих містах просто існував податок за ширину фасаду. І щоб заощадити, наприклад, в Амстердамі або Познані до XVII – XVII століть доводилося будувати дуже незручні вузькі будинки, причому впритул до сусідського.
Знаменитий «Кут п’яти кутів» у Санкт-Петербурзі (Росія).
Так виглядають кімнати в самій вузькій частині будинку-картонки» в Лондоні (Великобританія).
Ну а тепер про найголовніше: чому вони здаються плоскими і як там можуть жити люди? Існує кілька варіантів досягнення оптичної ілюзії. В деяких проектах будинків один кут обов’язково робиться гострим, тому якщо подивитися з його боку на будинок, то можна побачити замість будинку тонку смужку фасаду, більше схожу на картонні театральні декорації, ніж на повноцінний будинок.
Завдяки вмілому застосуванню оптичної ілюзії та будівництва одного торця будівлі під гострим кутом будинок виходить плоским («Відьмин дім» зсередини, Одеса).
Навіть виступаючі віконні рами і балкони не допоможуть змусити повірити в реальність існування такої будівлі, поки не обійдеш будинок з іншого боку, де друга торцева сторона має цілком нормальні обриси і традиційні габарити.
Якщо подивитися на будинок з іншого торця, то ілюзія зникає.
Сучасний будинок-стіна в новому житловому районі Санкт-Петербурга (Росія).
Природно, якщо стати навпроти переднього фасаду чи просто йти по тротуару паралельно будівлі, то воно теж має звичні форми і нічим не відрізняється від загальної архітектурної картинки міста.
Саме «обрізане» будівля Парижа – Skinny Haussmann Building (Франція).
Інші плоскі будинку з схожою зорової ілюзією створюють дещо інакше: одну з торцевих сторін роблять з вузьким виступом, і якщо дивитися з цього боку, то будівля виглядає так, ніби весь задній фасад просто зрізаний і за передньою частиною абсолютно нічого немає – не будинок, а суцільна бутафорія.
Завдяки створеному декоративного виступу створюється ілюзія, що за фасадом нічого немає (Москва, Росія).
Але насправді трохи далі виступу будову має цілком звичну форму і правильні пропорції, які можна помітити, зайшовши за декоративний елемент, що прикрашає вузьку частину будинку. У тому випадку настільки дивовижну особливість будинку можна побачити тільки з певного ракурсу, тому якщо не знати звідки треба дивитися, не відразу і здогадаєшся, що він зовсім особливий.
Унікальний найвужчий будинок в місті Кисарадзу (Японія).
Супертонкі сучасні будинки здатні витримувати навіть землетрусу.
Ну і останній варіант, який властивий сучасним футуристичним будівель – будинок справді вузький без всяких оптичних ілюзій. Адже інноваційні технології та досягнення в будівельній індустрії дозволяють створювати настільки неординарні будівлі, причому нічим не поступаються в безпеки і стійкості до різних природних катаклізмів будівель зі стандартними габаритами.
Будинки з неординарною плануванням завжди притягували до себе увагу.
Які б причини не спонукали до будівництва настільки неординарних будинків і які технології або химерні проекти не використовували, такі шедеври завжди привертали увагу. Природно, з часом вони перетворювалися на справжню пам’ятка, до якої прагнуть натовпи цікавих.