Екранний час виявився для школярів кориснішим, ніж припускали

9

Дев’яносто п’ять відсотків підлітків у сша мають доступ до смартфону. При цьому в 71 з 195 країн менш ніж у половини населення є інтернет. Проте середній час використання мережі в світі зростає, особливо серед молоді. Вплив гаджетів на підлітків шкільного віку є дискусійним, і більшість досліджень показує, що це скоріше шкідливо.

Вчені з університету колорадо (сша) проаналізували дані національної вибірки, до якої увійшли 11 800 дітей у віці від дев’яти до десяти років. Результати вони опублікували в журналі plos one. У дослідженні вивчали анкети про час, проведений з гаджетом, батьківські звіти про проблеми з поведінкою і оцінках в школі, а також діагностику психологічного благополуччя учнів.

З’ясувалося, що хлопчики проводили за екраном гаджета на 45 хвилин більше, ніж дівчатка. Екранний час між статями не було розподілено однаково: хлопчики в два рази частіше віддавали перевагу відеоіграм, а дівчатка — соціальним мережам.

Як і в попередніх дослідженнях, вдалося показати, що діти, які проводили більше часу за екранами, гірше спали і отримували більш низькі оцінки в школі. У них до того ж частіше спостерігали синдром дефіциту уваги і гіперактивності (проявляється труднощами в концентрації уваги і погано керованої імпульсивністю).

Але фактор екранного часу не можна було назвати вирішальним. Так, соціально-економічний статус дитини надавав на подібні результати в два з половиною рази більший вплив, ніж часте використання гаджета. В цілому екранний час впливав лише на два відсотки поведінкових відмінностей між дітьми.

І хоча дослідження виявило зв’язок між екранним часом і деякими проблемами психічного благополуччя, вчені кажуть: це не означає, що воно їх викликало. Цілком можлива зворотна ситуація: бажання проводити більше часу в інтернеті може бути наслідком певних психологічних проблем.

При цьому у дітей, які частіше користувалися інтернетом, виявилося в середньому більше друзів. Автори, втім, підкреслюють: щоб оцінити картину цілком, потрібні подальші дослідження. Адже, незважаючи на велику вибірку, враховували інформацію лише про дітей певного віку.