Карету мені, карету

131

Нещодавно їхала в маршрутці і стала мимовільним свідком розмови двох дівчат-студенток. Одна скаржилася іншій, що батьки не хочуть купувати їй машину і їй (о жах!) доводиться їздити на метро з Братєєво в РУДН. На що інша цыкнула і відповіла: «Ну ваще-е-е!»

Молодь, ви не здуріли?! Машина — це, по-перше, не іграшка. Її ще треба заслужити і заробити. По-друге, що ви зробили у своєму житті, щоб заслужити цю машину? Народилися? Ну так вашої заслуги в цьому немає.

Знаєте, я в часи студентства їздила і на метро, і на маршрутках, і нічого, не розвалилася! А вже наші батьки в свій час і мріяти не могли про те, щоб мати машину. Хоча б на одну сім’ю. І на свою першу вони збирали довгою і наполегливою працею. І ніхто їм не підносив все на блюдечку з блакитною облямівкою.

А ви, молоді, своїми забаганками задовбали! Ось ви, бачте, захотіли машину. Ось вам вийми та поклади! Я просто в шоці!