Коли немає своєї душі, розорюють чужу

13

Тут регулярно з’являються історії виду «я психолог, і мене задовбали тупі клієнти, які обурливо неправильно будують відносини, виховують дітей і літають на Марс». Так от, панове, я ваш колега, і мене задовбали саме ви!

Опустимо питання, навіщо ви, маючи таку тонку душевну організацію, взагалі пішли працювати туди, де явно доведеться мати справу з п’ятдесятьма відтінками людського неадеквату. Напевно, якщо вам попадеться психотик, ви теж будете рвати і метати, розповідаючи в інтернеті про те, як неправильно він бачить реальність. Але що вже з вами поробиш. Мене інше хвилює. Професійна етика, агов, ти де?

Хто вам дозволив викладати клієнтські історії на сайт, який щодня читають натовпу? Добре, подумаємо про вас добре і припустимо, що ви змінили всі впізнавані деталі, включаючи підлогу учасників історій. Тим не менше: чи запитували ви клієнтів, можна представляти їх особисте життя стороннім навіть в такому вигляді? Щось сумніваюся: ви вже затаврували їх дурними і нічого не розуміють, так що питали навряд чи.

Сподобалося б вам сходити на особисту терапію, а потім прочитати в інтернеті, як ви задовбали своєю неправильною життям? Хоча, судячи за характером багатьох ваших задолбашек, на особисту терапію ви не ходите: навіщо вам, ви здорові і врівноважені далі нікуди. І цим теж задовбали!