Кожен взяв собі наділ, курей завів і в ньому сидів

52

Як-то подзадолбали останнім часом «панове поміщики», всякого роду власники та господарі, то і справа кричущі: «Моє! МОЄ! Моє-моє-моє!!!» — і забувають почуття міри.

Ось бачимо історію одного такого, якому чужі діти в його дворі завадили. ОК, давайте подивимося на це з іншого боку. Ваша дитина ніколи не грає в чужих дворах? Або в шкільному дворі? Не ходить на каток, в театр, в школу? Може бути вам, раз ви такий весь з себе пан-господар, бувати тільки там, де ваша власність? Як щодо того, щоб побудувати свої дороги, свої школи, свої кінотеатри і тільки там і сидіти? Між тим, модель такої ситуації яскраво представлена у фільмі Річі Річ, ознайомтеся на дозвіллі.

Ви ж буваєте в громадських місцях, за обслуговування яких платять інші люди. Так ось вам ваша логіка назад: не ходіть туди, не маєте таких прав, ви ж не платите. Не кажучи вже про те, що ваші сильнаилитныеЖК частенько відрізають громадські території, створюючи незручності тим, хто живе в мікрорайоні. Про це тут теж вже говорили. Так, поламаний паркан — саме результат цього процесу: люди, пару десятків років ходили на зупинку по зручною стежкою, не люблять ваш паркан, який раптово з’явився поперек дороги, несподівано зробивши спільну стежину якийсь там приватною територією. А до речі, подумайте на дозвіллі, чи сподобається вам самим таке кастове суспільство, особливо якщо все зміниться, і ви самі з якихось причин станете парією.

Тут же вторить і інший оратор: мовляв, ідіть і пашіте, коли хочете гарний двір. Ви, можливо, не в курсі, але більшість людей працює. А деякі так прямо-таки орють на дуже важкій роботі, отримуючи за це порівняно невеликі гроші. У них немає ділової жилки, припустимо, і вони займаються тим, чим можуть. Наприклад, чистять туалети. Ви пропонуєте їм що? Зібратися в гетто і там осісти? Це нелюдяно. Або просто відстрілювати? Це не лише жорстоко, але й нераціонально. Хто буде робити їх роботу? Може ви забулися трошки, так я нагадаю: у нас світ по моделі купи-продай, і процвітають фінансово часто саме «купипродаи», навіть не виробники.

А тепер уявімо, що залишилися одні тільки «купипродаи». Тобто нікому чистити каналізацію у вашому РК Илита-намбер-ван, і світла у вас теж немає, тому що на АЕС немає працівників. Немає води, тому що немає працівників на Водоканалі. Немає того, хто пофарбує вам цю саму дитячий майданчик у дворі, немає фарби, щоб її пофарбувати — в ЖЕК теж нікого немає. І — о боже, який жах! — нікому вам робити манікюр і причесоны, так і телефон ніхто не полагодить, та рідину для випарників ніхто не продасть. По мені, так картинка просто апокаліптична. Давайте все-таки будемо більш людяними до людей, у яких немає таланту заробляти бабло, на них тримається ваш звичний світ. І про це теж писали раніше — про повагу до людей будь-якої професії, тим більше до тих, чиїми послугами користуєтеся.

Зрозуміло, я перебільшую, але суть подібних тенденцій така, і якщо вони будуть розвиватися, вищеописані ситуації можуть стати реальними. Адже у всякого почуття є міра: щедрість понад міру — це дурість і спосіб залишитися без останніх штанів, ощадливість понад міру — жадібність і спосіб прийти до бажання залишити без останніх штанів свого ближнього. І те і інше погано, чи не так? Так давайте ж не будемо перегинати палицю ні в чому. Всім добра і почуття міри.