На кожне слово сто обломов

43

Задовбав той факт, що зі свекрухою не про що поговорити, а точніше — що доводиться брехати. Мене виховали з чіткою установкою, що батькам не потрібно брехати, адже це єдині близькі люди, який і приймуть і зрозуміють і дадуть мудру пораду. Зі свекрухою це не працює. І після року цілком нормальних відкритих розмов ми з чоловіком порадилися і зрозуміли, що присвячувати його маму в реалії нашого життя — собі дорожче.

Ми брешемо, що знімаємо квартиру. Насправді квартира наша, ми взяли її в іпотеку, іпотека ця майже погашена. Але дикі крики свекрухи з приводу купівлі квартири можна було почути в сусідній державі. На її думку, тільки дурні беруть іпотеку, тому потрібно збирати, брати квартиру з готовим, але простим ремонтом, бажано в самому дешевому районі. Нас песочили і ремонтом, і тим, що обдурять, і що ми взагалі нетямущі діти, а ось вона скоро помре, і її радянська крихітна халупа, не бувала років сорок ремонту, нам дістанеться. Покланялись їй ніжки, мовляв, чекаємо-с, а самі через півроку придбали простору нову двокімнатну квартиру у відмінному районі. На щастя, свекрухи лінь до нас їздити, і ми спокійно мовчимо далі.

Про машині ми теж час — говоримо, що перефарбували, а салон заново обтягнули. Свекруха свято впевнена, що машина повинна служити вірою і правдою років так 20, а всі зручності від лукавого. Кинута по дурості фраза про купівлю більш респектабельної машини розбудила в «мамо» Вангу. Хороша машина нам не потрібна, її обов’язково вкрадуть, а не вкрадуть — ми розіб’ємо, і взагалі — директор і на «жигулях» поїздити може. Так і «перекрашиваем» до цих пір.

До речі, про роботу теж доводиться брехати. Насправді мама про директора абсолютно нічого не знає. А чому? Не можна займати високі посади — зазнаешься, будеш випендрюватися, і тебе звільнять! І взагалі, працювати треба тихо, на скромній посаді, але обов’язково багато. Про відпустки теж час, бо інакше почнеться: «Знову у відпустку? Та тебе звільнять, гулена!»

А ще ми брешемо про наші поїздки, походи куди-небудь і нарочито занижуємо вартість всіх покупок, якщо мама вирішить докопатися і до цього. І я щиро дивуюся, що при такій матусі мій чоловік виріс адекватним і сміливим. Адже на кожне наше слово — сто обломов. Мами, не треба так.