Не бійся, я з тобою

127

Навіть не знаю, як коротко назвати те, що мене задолбали.

Ось моя новенька татуювання. Всі захоплюються, хвалять мене і кажуть, що теж хочуть. Хто Екшн сно робить тату, надивившись на мене? Дівчина одного. Він сам, ще один друг і мій хлопець продовжують голосно «хотіти». І це при тому, що їм набити тату зовсім не накладно, та й рідня не заклюет їх так, як нас — «тыжедевочек».

Ми з моєю подругою і ще однією приятелькою, з якою я вчилася в школі, — руфери. Збираємося в черговий раз залізти на дах, з нами просяться два здорових дорослих хлопця, один з яких — тренер в спортзалі. В результаті нам доводиться умовляти їх, що на даху зовсім не страшно, а через півгодини проводжати блідих трясущихся хлопців до метро.

Ще більш поширений випадок: хлопець начитався жахів і тепер боїться, що не переживе цю ніч одна в квартирі. Та й приїхав у гості іншому йому стає набагато спокійніше, бо один такий же.

Я — невисока худа дівчина з далеко не ідеальною нервовою системою. Зразком безстрашності мене назвати ніяк не можна. Це які ж у нас, виходить, не чоловіки?! Не всі, звичайно, але така поведінка — далеко не рідкість. У разі кінця світу, мабуть, доведеться нам їх рятувати. А хотілося б навпаки… і не тільки в разі кінця світу.