Не чутно шуму міського

42

Знаєте, дуже легко сказати, мовляв, переїжджай за місто в приватний будинок і не квакай там, раз не подобаються крики дітей під вікном і ремонт в сусідів. Тільки от у цього переїзду є деякі нюанси.

Перший недолік — ціна. Всілякі котеджі або навіть таунхауси коштують в рази більше, ніж середня квартира. Побудувати будинок самому теж навряд чи обійдеться так дешево, як хотілося б. Зовсім старі дерев’яні будиночки з сортиром на вулиці розглядати, очевидно, не будемо. Давайте уявимо, що ми з вами живемо не в Москві (не дивуйтеся, так теж буває!), а в якомусь іншому місті, де умовна двійка варто мільйона 3-4, а не 15, як в Нерезиновой, а середня зарплата де-небудь тисяч 20-35. Котедж в якій-ніякої межах міста коштує мінімум 7 мільйонів, і то без обробки. Ну от продасть самий звичайний чоловіче з середнім достатком свою квартиру за 3,5 мільйона, а де йому взяти ще стільки ж, якщо не більше? Влазити в купу кредитів та іпотеку? Брати в борг? Влаштовуватися на три роботи? Пограбувати банк? Боляче потрібно.

А тепер давайте знімемо рожеві окуляри і заздалегідь подумаємо про погане. Часом буває так, що приватний сектор не хочуть проводити будь-які комунікації. Не думаю, що хтось погодиться в XXI столітті жити без нормальної стільникового зв’язку і стабільного безлімітного інтернету. У радіусі найближчих пари кілометрів може не виявитися навіть магазину «Продукти». А якщо у кого-то ще й машини немає? Так-так, далеко не у кожної сім’ї є машина, уявіть! На чому добиратися на роботу, возити дітей в школу або садок із передмістя, зокрема, якщо звідти не ходять ні маршрутки, ні автобуси, ні електрички? Кожен день таксі замовляти? Шльопати годину до найближчої зупинки пішки, а потім ще півтора їхати в місто, якщо пощастить побачити хоч один автобус? Нагадую — ми зараз подумки (або фізично) в провінції, де не так вже й багато зручностей, і життя «за містом» запросто може виглядати саме так.

Та й з чого ви взяли, що хтось вимагає, щоб під жопою були і дитсадок, і школа, і університет, і банк, і кінотеатр, і лікарня, і громадське харчування на будь-який смак, і гіпермаркет, і зупинка з усіма видами транспорту, і ще чорт знає що? Люди всього лише хочуть який-небудь тиші. Не ідеальною, але хоча б без несамовитих вересків під вікном можна? Ах, нехай тоді вбираються в навушники з берушами і заковують всю квартиру у звукоізоляцію? І взагалі, мабуть ще й ми винні в тому, що під вікном кричать діти, мудаки на тазиках врубують на всю вулицю говнорэп, вночі бухое бидло посилено з’ясовує на всю вулицю якісь дуже важливі питання, у сусідів псина нестямно гавкає з-за кожного шереху в під’їзді?

Так, звичайно, за містом не чути ні дітей, ні долбящей по голові музики, ні сусідів з десятирічним не припиняються ні на день ремонтом. Але завелика ціна тиші, не знаходите?