Не гірше Шекспіра: радянські фільми про першу любов

27


Кажуть, в Радянському Союзі фільмів про кохання не знімали. Таких, щоб зовсім як у Шекспіра, раз — і п’ять трупів. І самі закохані лежать мертвими, і рідня їх зворушливо обіймається над тілами. Хеппі енд, глядачі щасливі.
Відкрию страшну таємницю. Не люблю я «Ромео і Джульєтту». І досі не розумію, чим сюжет привертає ось вже не першу сотню років. Так-так, зараз мені скажуть, ти, мовляв, звичайний московський обиватель, а Шекспір — класик, і там взагалі — любов. Але, чесне слово, якщо хтось зніме альтернативну версію, в якій Меркуціо з Тибальтом об’єднуються під час свого фатальної дуелі, щоб видерти самовпевненого молодика… Я складу петицію з вимогою присудити фільму всі мислимі і немислимі нагороди.
Втім, повернемося до любові. Зворушливою і ніжною. Першої.
Кажуть (знову ж) що в радянському кінематографі звеличували любов тільки міцно соціалістичну. Таку, як «Любов земна», наприклад. Він — голова колгоспу, вона — теж не ликом шита. І дружина там, і партія, і взагалі все складно.
Насправді все не так. Насправді в СРСР примудрилися зняти безліч зворушливих і світлих фільмів про тієї самої першої любові…
Згадаємо? Попереджаю одразу, фільми вибираю на свій смак.
Сто днів після дитинства
Тонкий і сумний фільм про те, куди і як іде дитинство. Найдивовижніше — його зняв Соловйов, який більше відомий завдяки фільмам «Асса» та «Чорна троянда-емблема печалі, червона троянда-емблема кохання».

Телеграма
Фільм Ролана Бикова. Так-так, про телеграмі, відправленої ще двадцять п’ять років тому.

Хлопчик і дівчинка
Фільм знятий режисером Юлієм Файтом за однойменним оповіданням Віри Панової. Сумний, але, на жаль, життєвий, про любов і зраду. Не гучній і дзвінком, а буденному…

Останній день канікул (Дівчинка і луна)

Перша любов, дружба і боягузтво, приправлені вітром і морем. Про те, як вчинки стають проступками і про покарання за них… Щиро раджу подивитися цей фільм з дітьми. Чистий, світлий, чесний.
А ви які стрічки пам’ятаєте?