Нелегка ця робота — квартиру знайти ідіоту

251

Працюю агентом з нерухомості. Профіль — оренда квартир. Так-так, я той самий ненависний посередник, без якого мало хто може обійтися. Хоч і бракує адекватного піпла серед нашого оточення, але деякі клієнти іноді особливо вымораживают.

* * *

Показуєш квартиру. По ціннику — повний адекват.

— А що так дорого? Ми вчора бачили на порядок краще і дешевше.
— Вибачте, а якого біса ви тоді тут робите? Чому не зняли там?

У відповідь зазвичай тиша.

* * *

— Хочу зняти кімнату в двокімнатній квартирі, щоб друга кімната була закрита і без господарів.

Платити, зрозуміло, готові як за кімнату.

— Така кімната буде здаватися як однокімнатна квартира з відповідним цінником.
— Але це ж кімната, а не квартира…

* * *

— А чому у вас комісія 100%? Зараз всі працюють за 50.
— Так звертайтеся до тих, хто за 50.
— А у них немає того, що нам потрібно.

Те, що за ласі пропозиції треба платити по повній таксою, зрозуміти складно.

* * *

— І за що ви такі гроші берете? За те, що потыкаетесь в базі і один раз на показ поїдьте?

А подумати про те, що для того, щоб встромлятися в базі, треба цю базу чимось наповнити, не доля? Велика частина роботи вже проведена задовго до звернення. Теж не розуміють.

* * *

— Ви за день заробляєте комісії стільки, скільки я за місяць продавцем звичайним горбачусь.

З тим же успіхом вашу денну виручку з магазину можна вважати вашим особистим доходом. Фанати «легких грошей», ласкаво просимо в нашу професію! Може, тоді стане зрозуміліше, що звідки береться.