Самий сік

33

Будинки намічається ремонт. Потрібно звільнити комору і антресолі від старих речей. Знайшли там робочі телевізор, акустичну систему, радіотелефон, праска, весільні прикраси на машину і тому подібні речі, які або застаріли, або більше нам не потрібні. Все це можна продати на відомих сайтах. Але шукати покупців, потім тягнути щось на їх територію і дивитися на незадоволені особи при огляді немає ні часу, ні бажання. Вирішила віддати задарма. Думала, наївна, що таким чином допоможу комусь з нужденних! Розмістила оголошення і пішла спати.

Всю ніч телефон дзвонять: і в два, і в три, і чотири. Трубку не брала, потім не витримала і вимкнула. Включивши в 11, виявила, що у мене 17 пропущених викликів, всі від одного номера. «Ну, напевно, людина в неадекваті, свята ж», —подумала я.

Вдень зателефонував чоловік, який бажає забрати відеомагнітофон і колекцію фільмів на касетах. Домовилися з ним про зустріч. Дзвінки тривали: всім потрібен відік. Я кожному пояснювала ситуацію, обіцяла, що якщо намічена «правочин» зірветься, то я їм передзвоню, чесно зберігала номери в порядку черги. Але люди чомусь вважали мене працівником соцслужби і починали плакати: «це для бабусі», «для улюбленого внука», «для хворої тітки». Я дуже шкодую, що у вас в родині проблеми, але при чому тут я і відеомагнітофон? Відік забрали, віддячили шоколадкою. Потім були ще «дари» у вигляді кола, шампанського, цукерок. Все це, звичайно, здорово, але шоколад я не люблю, алкоголь не вживаю, колу і зовсім вважаю наркотиком.

Вирішила вказати в оголошеннях, що буду віддавати всі за пачку-дві соку: і мені приємно, і людям не накладно. Мені понесли «Привіт», «Кожен день» і тому подібну цукрову воду з невеликим відсотком вмісту фруктів. Вказала в оголошеннях: «Віддам за пачку хорошого соку». Стали нести «Улюблений». Напевно, у мене занадто вибагливий смак. Ну да ладно, дарованому коневі в зуби не дивляться.

У підсумку я роздала майже все. Виявилося, це не таке вже просте заняття! Окремий привіт я хочу передати наступним людям.

Тим, які вважають, що 6 ранку 3 січня — це «ранок, і я думав, що ви вже прокинулися».

Жителям Архангельськ, Владивосток, Краснодара, які просили мене переслати поштою акустичну систему. Ага! Вже біжу на пошту по заметах, щоб відстояти в черзі з бабульками години півтора, щоб заплатити за пересилку, щоб відправити велику коробку людині, якого я не знаю. Самим не смішно? А ви мені у відповідь сік теж поштою надішлете?

І того хлопця, який за нектар «Кожен день» забрав у мене бездротові клавіатура й миша і виставив їх на продаж за 500 рублів.

Більше з мене ніякої чесноти!