У пошуках неможливого: ГАЗ-6 Піонер

14

Автомобіль, мова про який піде в записі, був знайдений абсолютно випадково не так далеко від Пітера — у Вологодській області. Якщо б мені хтось розповів про це хоча б рік тому — я б категорично не повірив в існування такої машини, записавши історію в розряд «байок». Втім, про все по порядку.
За іронією долі ця історія почалася саме з «байки». Нам часто пропонують для придбання різного роду старі автомобілі, запчастини, двигуни і т. д. Ось і цього разу все починалося «за старою схемою» — зателефонував молодий чоловік і повідомив, що його дід хоче продати мотор від «Полуторки» ГАЗ-АА. Робити фотографії внучок категорично відмовився (він перебував дуже далеко від діда і, як наслідок, мотора), але дав телефон Самого. У результаті з’ясувалося, що цінності мотор, звичайно, не представляє, але за звичкою ми стали розпитувати — чи немає поблизу ще чого-небудь цікавого? З’ясувалося, що в окрузі мешкає «Машина Леніна», більше того — наш новий знайомий Микола не так давно особисто витягував її з канави в найближчому ліску. Так, звучить як стовідсоткова «байка» — але той факт, що машину Микола бачив особисто, та ще й не так давно, змусив нас виїхати на місце.

Чесно кажучи, до Миколая ми так і не доїхали — за запитом «Машина Леніна» нам досить швидко вказали на великий дерев’яний будинок з не менш великим гаражем на ділянці. Те, що ми приїхали не даремно, стало зрозуміло навіть по клумбі біля входу. Гума Я-13, якій оснащувалися всюдиходи ГАЗ-67, зараз зустрічається не так часто.
В поисках невозможного: ГАЗ-6
До нашої удачі господар був удома, крім того, виявився людиною гостинним — запросив до себе в будинок, пригостив справжніми щами з російської печі. Про «Машину Леніна» він пожартував — мовляв батько був витівник, любив сказануть чого-небудь місцевим дітлахам, а ті і раді. А машинка так, є, стоїть у гаражі, тільки зараз рідко виїжджає. А от гриби підуть — тоді звичайно, ласкаво просимо, поїдемо в ліс!
В поисках невозможного: ГАЗ-6
Пообідавши, напросилися в гараж. І ось тут побачене ввело нас в легкий шок. І Ленін в даному випадку зовсім не при чому. Машина, звичайно, не мала ніякого відношення до Жовтневої революції, але була з родини легкових Газик довоєнної пори, більш того — першої половини 30-х. Але що ж це за модель ми зрозуміли не відразу. Перше враження — так це ж саморобна машина на шасі ГАЗ-А, кузов зроблений з двох кабін від ГАЗ-АА (таке практикувалося в повоєнний час). Але навіть побіжне вивчення кузова, а саме задньої стінки, даху, підлоги і приладової панелі відразу ж показали що кузов тут свій — не має відношення до вантажної «Полуторке». Але що ж це тоді? ГАЗ-6, перший радянський седан, яких було випущено не більше 200 штук? Але адже таких машин не збереглося, швидше за все жоден з них не пережив Велику Вітчизняну — принаймні таким є усталена думка серед любителів ретро транспорту. В тому числі і ми були в цьому впевнені…
В поисках невозможного: ГАЗ-6
Машина була на ходу, але стояла досить давно — її господар, Микола Миколайович, якого і витягав в лісі його тезка, на превеликий жаль помер кілька років тому, а ми спілкувалися з його сином, який машину берег, але в сутності не знав що з нею робити далі.
В поисках невозможного: ГАЗ-6
Залили воду, поставили акумулятор, підкачали колеса — машина завелася без проблем і виїхала з ув’язнення гаража. Мотор, правда, не зовсім рідний — більш пізнього випуску, моделі ГАЗ-М. Але в той же час не післявоєнний ЗМ-івський, а з відливанням ГАЗ на блоці. До речі, як з’ясувалося пізніше, рідний двигун зберігся, хоч і розібраному вигляді. А ось рульове залишилося рідне, раннього зразка — кріпиться до рами на двох болтах.
В поисках невозможного: ГАЗ-6
Але найцікавіше в цій машині — панель приладів. Таку панель на Газовскіх машинах ми ще не зустрічали, навіть на фотографіях. Однак вона однозначно є заводський — в точності повторює радіус поперечини під лобовим склом, а значить зроблена саме для цього кузова. Ось що з приводу панелі приладів автомобіля ГАЗ-6 писав відомий автомобільний дизайнер Юрій Ааронович Долматовський в 1934 році: «ГАЗ-6 седан – зручний, легкий кузов з трьома вікнами з кожної сторони і чотирма дверима. На відміну від звичайного ГАЗ-А, седан має щиток приладів нової форми і пристрої. Важелі регулювання карбюратора і випередження запалювання знаходяться на щитку, зробленому за зразком восьмицилиндровых машин Форда».
В поисках невозможного: ГАЗ-6
Звичайно, багато в салоні автомобіля не оригінальна: рульове колесо встановлено від якогось трофейного автомобіля, деякі прилади замінені на більш сучасні, однак загальний інтер’єр залишився таким же.
В поисках невозможного: ГАЗ-6
Коли машина виїхала, у нас з’явилася можливість оглянути вміст гаража. Старі машини традиційно обростають великою кількістю зап.частин — корисних і не дуже. ГАЗ-6 не був винятком із правил — за своє довге життя його господар, Микола Миколайович, запасся великою кількістю всіляких деталей. У той же час він нічого не викидав — наприклад оригінальні «спицованные» диски на 19 благополучно збереглися до наших днів, а на машині стояли вже більш сучасні, від «Емки».
В поисках невозможного: ГАЗ-6
Довоєнна гума розміром 5.50X19 теж збереглася, і в непоганому стані, беручи до уваги той простий факт, що після війни виробництво цих покришок вже не поновлювалась. Як ми з’ясували пізніше рідні колеса були зняті тому що одне з чотирьох коліс «застрелилось», а запаски такого розміру було вже не знайти.
В поисках невозможного: ГАЗ-6
Помпа, стартер та інша покращення мотора — після грамотного ремонту, все готове до установки на машину!
В поисках невозможного: ГАЗ-6
А ось шатуни просто так не поставиш — але їх кількість вражає!
В поисках невозможного: ГАЗ-6
Задніх мостів теж було розібрано не мало — за розповідями у Миколи Миколайовича постійно «летів хвостовик», а якщо міняти — так вже весь редуктор разом! Цікаво, що на машині зберігся оригінальний карданний вал «в трубі», так само як і задній міст (у всякому разі його корпус).
В поисках невозможного: ГАЗ-6
А ось і карбюратор з трамблером — в разі чого — став і знову в дорогу!
В поисках невозможного: ГАЗ-6
Пара ящиків нових поршнів — щедрий запас, привіт з СРСР!
В поисках невозможного: ГАЗ-6
Саморобний вулканізатор — у лісі до найближчого шиномонтажа не докричишься, а додому якось потрапити треба, і бажано не пішки!
В поисках невозможного: ГАЗ-6
Були і запаси простіше, навалом — старі генератори на 6 вольт, масляні насоси, котушки, свічки… загалом всього і не перелічити. Людиною Микола Миколайович був запасливим, всі додому!
В поисках невозможного: ГАЗ-6
А в самому далекому кінці величезного гаража ми побачили капот. І не просто капот — а НОВИЙ! В солідолі! Мабуть йшов як зап.частина, та не дійшов — «осів» у гаражі.
В поисках невозможного: ГАЗ-6
З нинішнім господарем ми домовилися до тієї простої думки, що їздити в ліс краще всього на Ниві, а «Машині Леніна» вже пора на спокій, у музей. Тим більше, що тех. огляд вона проходила давненько — в 2002 році. Він і сам розумів, що машина це не проста, і беріг її, так само як і його батько. Детальніше про Миколу Миколайовича ми напишемо в наступній замітці.
В поисках невозможного: ГАЗ-6
Машина на причіп заїхала сама, керував роботами відомий знавець рідкісної автомобільної техніки, кандидат історичних наук, автор кількох монографій, таких як книга «Забуті й знамениті».
В поисках невозможного: ГАЗ-6
Кілька фотографій цього автомобіля на параді ретро транспорту:
В поисках невозможного: ГАЗ-6
В поисках невозможного: ГАЗ-6
В поисках невозможного: ГАЗ-6
В поисках невозможного: ГАЗ-6
В поисках невозможного: ГАЗ-6
В поисках невозможного: ГАЗ-6