Все ясно і зрозуміло

294

Кілька років тому поїхали з чоловіком на травневі свята в Іспанію. Через деякий час я дізналася, що ми марнотрати, гроші витрачаємо не дивлячись, скромніше треба бути, краще б у Крим з’їздили. А ми і збиралися в Крим, ось тільки палаюча путівка в чотиризірковий готель зі сніданком і вечерею обійшлася нам всього на 20 відсотків дорожче, ніж квитки в Крим (тільки квитки, без житла і їжі).

Сидимо з чоловіком в бувалої «дев’ятці», у мене в руках айпад. Повз проходять два мужика, кидають фразу: «На „дев’ятці“, зате з айпадом, зовсім з глузду з’їхали». Так, з айпадом і з айфоном, а ще одяг на мені коштує дорожче, ніж наша машина. Тому що ця вбита в мотлох «дев’ятка» вже років 15 перепродується серед наших знайомих за символічну плату. Її купують як першу машину і через півроку-рік перепродують наступного новачкові. А айпад мені взагалі на роботі видали на вихідні на час чергування, в понеділок я його здам. Але мужикам, звичайно, видніше.

В їдальні замовляю суп «Пісний» (назва така) і прошу додати сметанки. Жінка у черзі тут же приймається мене відчитувати, що в пост, взагалі-то, сметану їсти не можна, неправильно я пощу, як можна таких елементарних речей не знати, краще б зовсім не постила. З чого вона взяла, що я пощу? Невже не можна просто так з’їсти овочевий суп?

Відмовилася від цукерки — значить, худну, і не важливо, що я просто не люблю трюфелі.

Не з’їла при всіх шматок м’яса — значить, стала вегетаріанкою.

Їм макарони з сиром або гречку з грибами — зовсім грошей немає, а моя трепетна любов до цих страв нікого не хвилює.

Не беру з масовому замовленні косметики на роботі — коплю на щось, не може ж у мене бути алергії.

Не пішла з колегами в кафе — чоловік не пускає, а те, що я до мами в цей вечір обіцяла приїхати, не важливо.

Чоловік затримується на роботі аж три дні поспіль — змінює. Так, якщо і зраджує, що мені накажете робити? Їхати до нього на роботу і перевіряти наявність його жопи в робочому кріслі? Краще займуся своїми справами.

Не хочу в подарунок посуд — не вмію готувати, а то, що у мене на кухні є все необхідне, мабуть, не повинно зупиняти.

Користуюся посудомийкою і роботом-пилососом — ледащо. Ледащо з хворою спиною, якої навіть лікар настійно рекомендував перекласти все домашнє господарство на чоловіка або на техніку. Краще вже я буду ледащо, ніж хазяєчкою з отнимающимися руками.

Поїхала одна до родичів в інше місто — з чоловіком посварилася. Те, що в моїй організації є додаткові дні відпустки для всіх співробітників, а у чоловіка ні, не має ніякого значення.

І так до нескінченності. Задовбали своїми оціночними судженнями. По-перше, яка різниця, що я їм, роблю і куди або на чому їжджу? По-друге, якщо вже вам так цікаво, запитайте прямо, а не придумуйте незрозуміло що.