Я їхав осіннім ввечері на тренування, коли в вагон зайшов пяний дядько, радість якого перла через край

12


Я їхав осіннім ввечері на тренування, коли в вагон зайшов п’яний дядько, радість якого перла через край! Він обіймав і нестримно хотів дружити. Його заспокоювали, але радість росла. Він знаходився в іншому кінці вагона і мене його веселощі не стосувалося, бо я просто спостерігав. Сидів я біля кнопки виклику машиніста і звернувся до сусідів з питанням: чи немає у них надлишку радості і не викликати мені поліцію, щоб веселуна вивели? Ні-ні, повідомили сусіди, він просто п’яний, а викликати ментів — остання справа.
Проїхали станцію. У веселому кінці вагона піднявся «мужик» з питанням: «Є тут мужики, бл»?! Допоможіть скрутити його!» Я знову запропонував натиснути кнопку і викликати скручивальщиков з поліції. Мені порадили сходити на х»ї бо мужики самі розбираються. У вагоні знайшовся ще один «мужик» і вони приступили. Якщо хто не знає, п’яні дуже розслаблені і м’які й примудряються буквально випливати з рук. Ось і бешкетника схопити не змогли і почали валяти за що сидить. Він же валятися не хотів і хапався за все, що навколо, зриваючи з пасажирів окуляри, вибиваючи телефони, відриваючи гудзики. В результаті один «мужик» вдарив веселуна у живіт в надії, що він вгамується. Але той асиметрично відповів тугий струменем блювоти, забризкавши всіх навколо і дезорієнтувавши противника. Я поцікавився у сусідів: свіжо їм їдеться, не пора повідомити машиністу, що вечір перестав бути томним? Мені знову запропонували їхати на х»ї і пояснили, що стукач гірше п»дораса.
Проїхали ще станцію. «Мужики» підняли веселуна, притулили його до дверей і почали бити. Бити вони не вміли і ніякої шкоди не завдавали. Веселун ж не хотів, щоб його били і хапався за «мужиків». В процесі хватаний одному він порвав сорочку, а іншому зламав браслет на годиннику. Засмутившись за години, той захотів вдарити веселуна по обличчю, але він хитнувся і удар прийшовся в лоб. Пішов дикий виття і «мужик» відскочив, в жаху втупившись на палець — той вилетів з суглоба. Зрозумівши, що за підсумками бою у половини вагона заблевана і порваний одяг, розбиті окуляри, телефони, години, а веселун тільки засумував, чотирипалий закричав мені: «Так виклич вже машиніста, бл», нехай ментів надішле! Тут п»здець якийсь!!!» На що я відповів: «Так ось х»й тобі! Ментів викликати — остання справа! Палець до бою і скручуй давай, як мужик!»
P. S.
Ментів вони таки викликали і у відділення пішли «мужики», веселун і тітонька, яка розповіла поліцейським, як «два здорових чола хлопця били».